бескед

= бескид, бескет

1) (значне підвищення над навколишньою місцевістю), гора, белебень; скеля, скелина (зі стрімкими схилами й гострими виступами); (у[в])згір'я (невисокий)

2) (глибока западина, розколина на поверхні землі), провал(ина), безодня, бездоння; прірва (із крутими схилами по краях); урвище, урвисько розм. (із крутими схилами, зазв. у горах)